Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/форкотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
форкотати
Берлін: Українське слово, 1924

Форкота́ти, кочу́, чеш, гл. Болтать, много говорить. Вх. Лем. 477.