Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фудити
Берлін: Українське слово, 1924

Фу́дити, джу, диш, гл. Бросать, швырять. Фр. (Желех.).