Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фудульний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фудульний
Берлін: Українське слово, 1924

Фуду́льний, а, е. Надменный, гордый, высокомѣрный. Як би мій фудульний брат отсе знав, то ще б в лице мені дав. Федьк.