Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фурдиґати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фурдиґати
Берлін: Українське слово, 1924

Фурдиґа́ти, ґа́ю, єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати. Ком. Пр. № 233.