Словарь української мови (1924)/фуркнути
Зовнішній вигляд
◀ фуркати | Словарь української мови Ф фуркнути |
фурконіти ▶ |
|
Фу́ркнути, ну, неш, гл. Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. Як черкне мене вгору (рогами підкинув), то я фуркнув, як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).