Словарь української мови (1924)/фурцювати
| ◀ фурр! | Словарь української мови Ф фурцювати |
фурчати ▶ |
|
Фурцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.
| ◀ фурр! | Словарь української мови Борис Грінченко Ф фурцювати |
фурчати ▶ |
|
Словарь української мови — Ф
фурцювати
Борис Грінченко
1924
Фурцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Танцовать, скакать. Тепер їй, бачу, не до соли, уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32.