Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фуряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фуряти
Берлін: Українське слово, 1924

Фуря́ти, ря́ю, єш, гл. = Шпуряти. Желех.