Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фуярити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фуярити
Берлін: Українське слово, 1924

Фуя́рити, рю, риш, гл. Говорить, дѣлать глупости. Вх. Зн. 75.