Словарь української мови (1924)/фіра

by Борис Грінченко

◀ фіомак

Словарь української мови Борис Грінченко Ф фіра

фіранка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Фі́ра, ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. См. Хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. II. 60.