Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/фірчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ф
фірчати
Берлін: Українське слово, 1924

Фірча́ти, чу, чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 477.