Словарь української мови (1924)/хабина
| ◀ хабзина | Словарь української мови Х хабина |
хабник ▶ |
|
Хаби́на, ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. I. 255. Ум. Хаби́нка. Желех.
| ◀ хабзина | Словарь української мови Борис Грінченко Х хабина |
хабник ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хабина
Борис Грінченко
1924
Хаби́на, ни, ж. Прутъ, хворостина. Вх. Зн. 76. Вітронько дує, вітронько дує, хабиною колише. Гол. I. 255. Ум. Хаби́нка. Желех.