Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/халупа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
халупа
Берлін: Українське слово, 1924

Халу́па, пи, ж. Лачуга, избенка. Ном. № 12703. Чуб. II. 196. Ум. Халу́пка. Вільно губці в своій халупці. Ном. № 6812.