Словарь української мови (1924)/хамулуватий
| ◀ хамула | Словарь української мови Х хамулуватий |
хамут ▶ |
|
Хаму́луватий, а, е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий. Рк. Левиц.
| ◀ хамула | Словарь української мови Борис Грінченко Х хамулуватий |
хамут ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хамулуватий
Борис Грінченко
1924
Хаму́луватий, а, е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий. Рк. Левиц.