Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хаміль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хаміль
Берлін: Українське слово, 1924

Хамі́ль, меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Черк. у. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ). Мнж. 95.