Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хапання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хапання
Берлін: Українське слово, 1924

Хапа́ння, ня, с. 1) Хватаніе. 2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408. 3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.