Словарь української мови (1924)/хапання

by Борис Грінченко

◀ хапанка

Словарь української мови Борис Грінченко Х хапання

хапати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хапа́ння, ня, с. 1) Хватаніе. 2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408. 3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.