Словарь української мови (1924)/хапатися
| ◀ хапати | Словарь української мови Х хапатися |
хапатня ▶ |
|
Хапа́тися, па́юся, єшся, гл. 1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю. Стор. М. Пр. 108. 2) — чого́. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці. Ном. 3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Лебед. у. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3154.