Словарь української мови (1924)/хапокниш
Зовнішній вигляд
◀ хаповитий | Словарь української мови Х хапокниш |
хаптур ▶ |
|
Хапокни́ш, ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася (про бурсака). Св. Л. 107.