Словарь української мови (1924)/характерник
Зовнішній вигляд
◀ характер | Словарь української мови Х характерник |
характерство ▶ |
|
Характе́рник, ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. М. Пр. 41.