Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/харамаркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
харамаркати
Берлін: Українське слово, 1924

Харама́ркати, каю, єш, гл. = Хамаркати. Харамаркали дяки. Котл. Ен. III. 23. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать. Шевч. 246.