Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/харапутний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
харапутний
Берлін: Українське слово, 1924

Харапу́тний, а, е. Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний. Драг. 320.