Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/харний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
харний
Берлін: Українське слово, 1924

Ха́рний, а, е. Чистый, опрятный. Желех.