Словарь української мови (1924)/харпак
Зовнішній вигляд
◀ харно | Словарь української мови Х харпак |
харпацтво ▶ |
|
Харпа́к, ка́, ж. Бѣднякъ, нищій, оборванецъ. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк. Ном. № 1603. Ум. Харпачо́к. Ном. № 1603.