Словарь української мови (1924)/харчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
харчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Харчува́ти, чу́ю, єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували. Грин. II. 116. 2) Харчу́йте здоро́ві! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас. Шух. I. 140.