Словарь української мови (1924)/харчувати
| ◀ харчування | Словарь української мови Х харчувати |
харчуватися ▶ |
|
Харчува́ти, чу́ю, єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували. Грин. II. 116. 2) Харчу́йте здоро́ві! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас. Шух. I. 140.