Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хатина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хатина
Берлін: Українське слово, 1924

Хати́на, ни, ж. 1) = Хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Нп. 2) = Кімната. КС. VII. 431. 3) = Прибік 2. Вас. 195. Ум. Хати́нка, хати́нонька. Грин. III. 308. Хати́ночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.