Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хащ

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хащ
Берлін: Українське слово, 1924

Хащ, щу, м. 1) = Хмиз. Закопає було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720. 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. мн. хащі́. Вас. 206.