Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хваленик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хваленик
Берлін: Українське слово, 1924

Хвале́ник, ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленики: всяке хвале, та не всяке варе. Ком. Пр. № 546.