Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хвалетор

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвалетор
Берлін: Українське слово, 1924

Хвале́тор, ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.