Словарь української мови (1924)/хвальшувати
| ◀ хвальшиво | Словарь української мови Х хвальшувати |
хвалювати ▶ |
|
Хвальшува́ти, шу́ю, єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. К. ХП. 34. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. К. ЦН. 264. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями). К. ПС. 30.