Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хварба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хварба
Берлін: Українське слово, 1924

Хва́рба, би, ж. 1) = Фарба. Шевч. 517. 2) Кровь (у раненаго звѣря). Показа́в хва́рбу вовк. Волкъ раненъ, видны слѣды крови.