Словарь української мови (1924)/хвастовитий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвастовитий
Берлін: Українське слово, 1924

Хвастови́тий, а, е. Хвастливый. Ну, та й хвастовитий парубок: і те в його гарне, і се в його гарне, і тільки сам він і гарний. Зміев. у.