Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хвастун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хвастун
Берлін: Українське слово, 1924

Хвасту́н, на́, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається: на хвастуні свити нема, він величається. Нп.