Словарь української мови (1924)/хвижа

by Борис Грінченко

◀ хвиґурно

Словарь української мови Борис Грінченко Х хвижа

хвизанка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хви́жа, жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.