Словарь української мови (1924)/хвиткий
| ◀ хвисьнути | Словарь української мови Х хвиткий |
хвицати ▶ |
|
Хвитки́й, а́, е́. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. I. 79).
| ◀ хвисьнути | Словарь української мови Борис Грінченко Х хвиткий |
хвицати ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хвиткий
Борис Грінченко
1924
Хвитки́й, а́, е́. Скорый, поспѣшный. Своїм питаннячком хвитким не дала йому вимовити слова. МВ. (О. 1862. I. 79).