Словарь української мови (1924)/хвицнути
Зовнішній вигляд
◀ хвицливий | Словарь української мови Х хвицнути |
хвицонути ▶ |
|
Хвицну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. I. 7.