Словарь української мови (1924)/хворіти
Зовнішній вигляд
◀ хворість | Словарь української мови Х хворіти |
хворкус ▶ |
|
Хворі́ти, рі́ю, єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. III. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.