Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хибанок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хибанок
Берлін: Українське слово, 1924

Хиба́нок, нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть. Подольск. г.