Словарь української мови (1924)/хибати
| ◀ хибань | Словарь української мови Х хибати |
хибатися ▶ |
|
Хиба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = Хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
| ◀ хибань | Словарь української мови Борис Грінченко Х хибати |
хибатися ▶ |
|
Словарь української мови — Х
хибати
Борис Грінченко
1924
Хиба́ти, ба́ю, єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = Хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.