Словарь української мови (1924)/химерити

by Борис Грінченко

◀ химера

Словарь української мови Борис Грінченко Х химерити

химерія ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Химе́рити, рю, риш, гл. 1) = Химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!… Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142.