Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/химородити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
химородити
Берлін: Українське слово, 1924

Химоро́дити, джу, диш, гл. 1) Причудничать. 2) Колдовать. ЗОЮР. I. 79. Він ледачий химороду химородить. Г. Барв. 449.