Словарь української мови (1924)/хитрово

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хитрово
Берлін: Українське слово, 1924

Хитро́во, нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже). МВ. II. 82.