Словарь української мови (1924)/хитрувати

by Борис Грінченко

◀ хитрощі

Словарь української мови Борис Грінченко Х хитрувати

хитруха ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хитрува́ти, ру́ю, єш, гл. Хитрить. Рудч. Ск. I. 188. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Рудч. Ск. I. 21. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш. Павлогор. у.