Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хихіт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хихіт
Берлін: Українське слово, 1924

Хи́тіт|Хи́хіт, хоту, м. Смѣхъ, хихиканье. Уман. у. Въ иныхъ мѣстностяхъ лишь во мн. ч.: хи́хоти. Дриготи-дриготи, а завтра будуть хихоти-хихоти. Лебед. у.