Словарь української мови (1924)/хлист
| ◀ хлиснути | Словарь української мови Х хлист |
хлистати ▶ |
|
Хлист, ту, м. 1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту. Ном. стр. 302, № 434. 2) Прутъ, хлыстъ. Ум. Хли́стик. Жевжики обидва і голі — вашеці проше — як хлистики. Котл. НП. 350.