Словарь української мови (1924)/хлопко
| ◀ хлопіт | Словарь української мови Х хлопко |
хлопкувати ▶ |
|
Хло́пко, ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.