Словарь української мови (1924)/хлопцювати

by Борис Грінченко

◀ хлоптати

Словарь української мови Борис Грінченко Х хлопцювати

хлопцюга ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хлопцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Быть въ отроческомъ возрастѣ, быть мальчикомъ. Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став. (Стрижев.). Як я ще хлопцював. О. 1862. IX. 63.