Словарь української мови (1924)/хлюпій
| ◀ хлюпатися | Словарь української мови Х хлюпій |
хлюпнути ▶ |
|
Хлюпі́й, пія́, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.