Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хлянути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хлянути
Берлін: Українське слово, 1924

Хля́нути, ну, неш, гл. 1) = Хляти. Б'є.... аж рука хляне. Гн. I. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.