Словарь української мови (1924)/хляпати
| ◀ хляп! | Словарь української мови Х хляпати |
хляпнути ▶ |
|
Хля́пати, паю, єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. I. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.