Словарь української мови (1924)/хлібити

by Борис Грінченко

◀ хлібина

Словарь української мови Борис Грінченко Х хлібити

хлібівча ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хліби́ти, блю́, биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.