Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/хлібити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Х
хлібити
Берлін: Українське слово, 1924

Хліби́ти, блю́, биш, гл. 1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже. 2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа. 3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці. Могил. у.