Словарь української мови (1924)/хлібний

by Борис Грінченко

◀ хлібівча

Словарь української мови Борис Грінченко Х хлібний

хлібодар ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Хлі́бний, а, е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі. МУЕ. III. 167. 2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Зміев. у. Хлібна країна. Староб. у. 3) Хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.